КЛАС УТІК З УРОКУ
- Крок 1. Стабілізація психологічного стану
- Крок 2. Педагогічне аналізування
- Крок 3. З’ясування справжньої причини
- Крок 4. Нормалізація ситуації
- Реакція вчителя, від якого втекли
- Зустріч учителя-предметника із класним керівником
- Наступного дня
Потім учителеві-предметнику необхідно зустрітися з класним керівником. Навіщо? Учитель у такий спосіб перекладає відповідальність на його плечі. Ефект такого спілкування залежить від тієї позиції, яку вчитель посяде першої ж хвилини розмови. Якщо він розпочне розмову із фрази: “Ваші діти!..”, – у такий спосіб віддалившись від проблеми, то конструктивної бесіди не вийде. Класний керівник, якщо він професіонал, звісно захищатиме своїх дітей. А от якщо вчитель прийде до класного керівника за порадою і підтримкою – він поведеться розумно. Цим він доведе, що потребує допомоги, а “лежачого не б’ють”. Класний керівник почуватиметься значущим, якщо допоможе розв’язати проблему.
Після цього на сцену “бойових дій” доведеться вийти класному керівникові. Йому необхідно знайти відповіді на безліч запитань: “Де діти та чи все з ними гаразд?”, “Що спричинило такий учинок?”, “Як вони поведуться завтра?”.
Чудовий спосіб з’ясувати місце знаходження класу – написати кілька SMS-повідомлень. Але не прямого змісту, а з непрямими запитаннями (“Я в кабінеті №5. Будь-ласка, зайди, уже час щось вирішувати щодо дискотеки”; “Якщо ти ще в школі, зайди до бібліотеки, принеси мені підручники. Дякую” та ін).
Допоможуть дзвінки на стільникові й домашні телефони дітей – звуки, що ви почуєте в трубці (гудки машин, музика), допоможуть визначити, чи все гаразд із дітьми. До того ж, якщо вони відповіли з домашнього телефону, то це має вас заспокоїти: отже вони вдома, у безпеці. Учням, з якими у вас склалися довірчі взаємини, можна зателефонувати й запитати, чи все з ними гаразд. Зверніть увагу, не: “Де ви?! Миттю до школи!”, а саме: “Чи все гаразд? Чи потрібна моя допомога?”.
ЗНИК ЖУРНАЛ