? Не бійся дітей, адже вони бояться тебе більше.
? Не бреши своїи учням, діти обману не прощають.
? Не будь лицеміром, цю рису характеру учні відразу відчувають.
? Слухай кожну дитину всім серцем.
? Співпереживай дітям, адже їх людські проблеми такі самі, як і твої, тільки пропорційно віку.
? Не чіпляйся до учнів через дрібниці, тому що будь-яка людина, у тому числі й дитина, недосконала, і не потрібно в її висловлюваннях шукати “вражих підступів”.
? Виконуй сам усе те, чого вимагаєш від дітей:
- якщо ти просиш дітей не спізнюватися, зустрічай їх на порозі школи;
- якщо ти просиш учнів не спізнюватися на урок, починай організаційний момент із дзвінком;
- якщо ти вимагаєш регулярного виконання домашніх завдань, то щодня перевіряй їх.
? Завжди чітко працюй із документацією – це допоможе уникнути конфліктів з адміністрацією школи.
? Не бійся розмовляти з батьками учнів, говори їм як про досягнення своїх вихованців, так і про їх недоопрацювання. Сміливо відстоюй свою позицію, якщо впевнений у своїй правоті.
? Навчися прощати і своїм колегам, і, звісно ж, учням, не носи образу в собі.
? Завжди входи до класу у доброму гуморі. Спробуй позбутися образ і роздратування, що ти отримав на попередньому уроці.
? Культивуй у собі спокійне, доброзичливе, неупереджене ставлення до дитини.
? Використовуй позитивне оцінювання: помічай у дитині позитивні якості, звертай увагу на найменші зміни на краще.
? Став перед дитиною реальні завдання, зважаючи на її можливості.
? Будь послідовним і систематичним у своїх вимогах.
? Оцінюй дії, а не особистість.
? Порівнюй учня, його успіхи тільки із самим собою, а не з іншими.
? Критикуючи, давай можливість реабілітуватися: демонструй варіанти бажаної поведінки.
? Критикуючи, не згадуй попередніх помилок (їх можна тільки аналізувати, а не засуджувати).
? Пам’ятай: карати – не означає сварити (утримуйся від негативних емоцій).
? Умій визнавати свої помилки перед дитиною, не згладжуючи провину потураннями й поступками.