? Добре було б над дошкою повісити невеликий плакат із висловом: “В одних людей вигляд прірви викликає розпач, а в інших – думку про міст”. Якщо учень говорить учителеві, що не може впоратися із виконанням завдання, учитель має право запитати його, що той зробив для того, щоб у нього вийшло.
? Для формування інтересу до предмета доцільно застосовувати деякі прості й ефективні прийоми. Наприклад, написати тему уроку у вигляді анаграми (слова, де літери міняються місцями) або речення із переставлених слів.
? Можна запропонувати учням речення на конкретну тему уроку із безглуздими словосполученнями (значеннєвими помилками) і попросити їх висловити свою думку, наприклад: “Більша половина класу виїхала на екскурсію”, “Сонце позолотило верхівки дерев”, “Який у вас завтра найперший урок?” (Словосполучення на дошці підкреслювати не слід, щоб діти відразу не здогадалися.)
? Добре було б запропонувати учням кілька понять на вивчену тему із пропущеними літерами й попросити вставити літери, наприклад поняття на тему “Рівняння: р … … н … н … я (рівняння), ч … с … … в … … к (числівник) та ін.
? Можна ввести в класі цікаву традицію: просити учнів після викладання якогось матеріалу ставити вчителеві по одному доречному питанню на цю тему (обов’язково похвалити кожного учня хоча б за прояв творчої ініціативи).
? Як на початку уроку, так і протягом уроку можна ставити учням такі запитання, що придумуються “на ходу”, наприклад: “Що трапилося б, якби щільність повітря…?”, “Яка частина мови може бути…?”, “Яка геометрична фігура може мати…?”, “Яка фізична величина може володіти…?”, “Який літературний герой був …?”, “Яка історична подія ознаменувалася…?”, “Яка речовина може бути…?”, “Що може бути рожевим, легким, холодним?” і багато інших подібних питань.