Визначальними ознаками традиційної класно-урочної технології є:
- учні приблизно одного віку та рівня підготовки складають клас, який зберігає в основному постійний склад на весь період шкільного навчання;
- клас працює за єдиним річним планом і програмою відповідно до розкладу. Внаслідок цього діти повинні приходити в школу в одну і ту саму пору року і в заздалегідь визначені години дня;
- основною одиницею навчання є урок;
- урок, як правило, присвячений одному навчальному предмету, темі, внаслідок чого учні класу працюють над одним і тим же матеріалом;
- роботою учнів на уроці керує вчитель: він оцінює результати навчання з основного предмета, рівень навченості кожного учня окремо і наприкінці року приймає рішення про переведення учнів до наступного класу;
- навчальні книги (підручники) використовуються, в основному, для домашньої роботи.
Навчальний рік, навчальний день, розклад уроків, навчальні канікули, перерви між уроками – атрибути класно-урочної системи.
Цілі і завдання традиційного навчання:
- формування системи знань, оволодіння основами наук;
- формування основ наукового світогляду;
- всебічний і гармонійний розвиток кожного учня.
Особливості методики
Традиційна технологія є насамперед авторитарною педагогікою вимог; навчання дуже слабо пов’язане із внутрішнім життям учня, з його різноманітними запитами і потребами, відсутні умови для прояву індивідуальних здібностей, творчих проявів особистості.
Авторитаризм процесу навчання проявляється в:
- регламентації діяльності, примусовості навчальних процедур;
- централізації контролю;
- орієнтації на середнього учня.
Позиція учня: учень – підпорядкований об’єкт навчальних впливів.
Позиція вчителя: вчитель – командир, єдина ініціативна особа.
Методи засвоєння знань грунтуються на:
- повідомленні готових знань;
- навчання за зразком;
- індуктивної логіки від окремого до загального;
- механічної пам’яті;
- вербальному викладі;
- репродуктивному відтворенні.
Головні методи навчання, які лежать в основі цієї технології – пояснення в поєднанні з наочністю; провідні види діяльності учнів – слухання і запам’ятовування; головна вимога і головний критерій ефективності – безпомилкове відтворення вивченого.
Концептуальні положення (принципи педагогіки)
(за Я.А.Коменським):
- науковість;
- доцільність;
- послідовність і систематичність;
- доступність;
- міцність;
- свідомість і активність;
- наочність;
- зв’язок теорії з практикою;
- облік вікових особливостей.
Для цієї технології найбільш характерними є уроки формування нових знань, умінь, навичок та комбіновані уроки.